Методичні рекомендації
про викладання предметів освітньої
галузі «Мистецтво»
у 2020/2021 навчальному
році
Предмети
освітньої галузі «Мистецтво» спрямовані
на розвиток емоційно-почуттєвої сфери
учнів, формування їх художньо-образного,
асоціативного, критичного мислення;
створення сприятливих умов для
продукування креативних ідей, реалізацію
власних творчих потреб у художній
діяльності та пізнанні.
У
2020/2021 навчальному році вивчення предметів
освітньої галузі «Мистецтво» в основній
і старшій школі здійснюватиметься за
такими програмами: «Мистецтво. 5-9 класи»
(оновлена); «Мистецтво. Рівень стандарту.
10-11 класи», «Мистецтво. Профільний
рівень. 10-11 класи» Програми розміщені
на офіційному вебсайті МОН:
https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-5-9-klas
https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv
В
основній школі (5-7 класи) зміст освітньої
галузі «Мистецтво» (у відповідності до
навчальної програми) може реалізовуватися
як через інтегрований курс «Мистецтво»,
так і через окремі предмети за видами
мистецтва: «Образотворче мистецтво» і
«Музичне мистецтво». Вибір здійснюється
з урахуванням фахової підготовки
кадрового складу педагогічних працівників
школи та погоджується педагогічною
радою. У 8-9 класах та в старшій школі
(10-11 класи) зміст освітньої галузі
«Мистецтво» реалізується через
інтегрований курс «Мистецтво».
Для
формування в учнів мистецьких
компетентностей та реалізації
практико-орієнтованого компоненту
змісту програм предмети освітньої
галузі «Мистецтво» повинні викладати
вчителі зі спеціальною мистецько-педагогічною
освітою (вчитель музичного мистецтва,
вчитель образотворчого мистецтва,
вчитель художньої культури). Враховуючи
те, що програма інтегрованого курсу
представляє органічне поєднання змісту
різних видів мистецтва з домінантністю
музичного і образотворчого, цей курс
може викладати як один, так і два вчителі
(вчитель музичного мистецтва; вчитель
образотворчого мистецтва), які мають
співпрацювати у команді, узгоджуючи
планування своїх уроків. Для більш
ефективного впливу мистецтва та розкриття
теми (уроку, семестру) рекомендуємо
уроки інтегрованого курсу у розкладі
ставити парно: музичне мистецтво,
образотворче мистецтво.
Характерною
особливістю навчальних програм для
основної та старшої школи є варіативність
художнього наповнення змісту: учитель
самостійно може обирати різноманітні
твори мистецтва для реалізації завдань
програми, розкриття теми уроку та набуття
учнями ключових і предметних
компетентностей, визначених програмою.
На
допомогу вчителю, як орієнтир для
конструювання уроків у частині добору
мистецького матеріалу, методичного
інструментарію тощо, можуть бути
підручники, розроблені різними авторськими
колективами для різних моделей викладання
мистецьких дисциплін («Музичне мистецтво»,
«Образотворче мистецтво», «Мистецтво»).
Усі чинні підручники зазначені у
«Переліках навчальних програм, підручників
та навчально-методичних посібників,
рекомендованих Міністерством освіти
і науки України», що розміщені на
офіційному вебсайті МОН.
Різні
види завдань для учнів основної та
старшої школи дають змогу засвоювати
подану інформацію самостійно (чи в
групі), проводити обговорення та аналіз
творів мистецтва, висловлювати власні
судження та відстоювати свою позицію
тощо. Різноманітність методичного
апарату кожного з підручників сприяє
розвитку креативності, урізноманітненню
форм роботи з мистецьким матеріалом.
Матеріали для вокально-хорової роботи
та візуальні матеріали для виконання
практичної роботи з образотворчого
мистецтва (поетапні педагогічні малюнки)
значно полегшують знайомство учнів з
основами образотворчої майстерності.
Використання підручника у поєднанні з
інтерактивними формами діяльності
сприяє поступовій зміні типу викладання
навчального предмету (з монологічного
на діалогічний), а традиційні уроки-лекції
перетворюються у цікаві уроки-дослідження,
уроки-квести, уроки-мандрівки тощо. Для
творчого розмаїття та яскравого
сприймання матеріалу уроків-лекцій,
уроків-досліджень, уроків-квестів,
уроків-мандрівок пропонуються наступні
інтернет-ресурси:
https://www.youtube.com/watch?v=aAOSSfDOpJs
https://www.youtube.com/watch?v=MdzJ-TR0zbQ
https://www.youtube.com/watch?v=Rfysyex_DAk
Для
досягнення цілей і завдань кожного
конкретного уроку, очікуваних результатів
навчально-пізнавальної діяльності,
визначених навчальною програмою,
педагогу необхідно залучати учнів до
різних видів художньо-творчої діяльності.
Основним нормативним документом, що
визначає зміст та вимоги освіти є
навчальна програма.
В основній та старшій школі пріоритетом
залишається органічне впровадження
компетентнісного, інтегрованого,
діяльнісного, особистісно-орієнтованого
підходів у навчанні мистецтву.
Особливості впровадження змісту
загальної мистецької освіти в основній
та старшій школі, зокрема впровадження
компетентнісного підходу окреслено в
методичних рекомендаціях попередніх
років (листи МОН від 17.08.2016 № 1/9-437 (8 клас);
від 09.08.2017 № 1/9-436 (9 клас); від 03.07.2018 №
1/9-415 (10 клас); від 01.07.2019 № 1/11-5966 (11 клас).
Провідною
ознакою сучасної освіти є інтегрування
навчальної інформації під час викладання
певної навчальної дисципліни. Загальна
мистецька освіта, надаючи варіативність
щодо можливості викладання за
монопредметними
(«Музичне мистецтво»; «Образотворче
мистецтво») чи інтегрованим
(«Мистецтво») курсами, системно і
послідовно впроваджує інтегрований
підхід в освітній процес. В основній та
старшій школі, крім тематичної,
застосовуються й інші види інтеграції,
зокрема естетико-мистецтвознавча
(художньо-мовна, жанрова, художньо-стильова
тощо).
Структура програми «Мистецтво. 5-9 класи»
передбачає наскрізний тематизм та
логіку побудови змісту за роками навчання
від 5 до 9 класу. У 5-му класі учні засвоюють
особливості мови різних видів мистецтва,
у 6-му класі – палітру жанрів музичного
та образотворчого мистецтв, у 7-му класі
– новітні явища в мистецтві в єдності
традицій і новаторства. У 8-9 класах учні
знайомляться зі стилями і напрями
мистецтва.
Навчальні
програми «Мистецтво» для 10-11 класів
логічно продовжують ознайомлення учнів
з мистецтвом на прикладі мистецтва
культурних регіонів світу (європейського,
далекосхідного, арабо-мусульманського,
індійського, африканського, американського),
зокрема об”єктів, внесених до спадщини
ЮНЕСКО. Інрегрований підхід у мистецькій
освіті цікаво реалізовується упродовж
усього навчання в школі. Учні з більшим
захопленням будуть вивчати, сприймати,
цікавитись мистецтвом різних країн і
народів світу за допомогою матеріалів
наступних інтернет-ресурсів:
https://youtu.be/IWE12ehv-E4
https://youtu.be/8kQZHYbZkLs
https://youtu.be/DTprdtsGCts
https://youtu.be/3msv8WgKA5Y
https://youtu.be/XJPqbph896I
https://youtu.be/1JhULAjxa0k
https://youtu.be/PgcrLj2DAkM
https://youtu.be/1ooqT5HtZSE
https://youtu.be/XgdHsp9oJZ0
https://youtu.be/1KprLT-JxPY
https://youtu.be/UE6bgT5yPh0
https://youtu.be/SZXdodWkYGM
https://youtu.be/BF7pmimzjBs
https://youtu.be/RpxVuCTcZwc
https://youtu.be/hqabYOkca5k
https://youtu.be/ekQ3aGcezb4
При
вивченні теми “Європейський культурний
регіон. Україна” (інтегрований курс
“Мистецтво”), на уроках музичного
мистецтва в 5-7 класах слід пропонувати
ознайомлення із регіональним мистецтвом
Тернопільщини (замки, картинні галереї,
народні пісні Тернопілля, архітектурні
споруди, побудовані у різних стилях,
відомі імена співаків, артистів,
режисерів, художників, диригентів):
Архітектурні
перлини Тернопілля
https://youtu.be/jwC8vGuK1d8
https://youtu.be/45sbMeLN5m0
Художники
Тернопілля
https://youtu.be/-XOIzzTpUqY
https://youtu.be/lSz_Jk9JnCA
Відомі
в світі імена: оперний співак Міро Скаля
(Мирослав Скала-Старицький)
https://youtu.be/5kFvWJ9qWHg
https://youtu.be/7Yz5ENdsufE
https://youtu.be/8twcK4Ch-UQ
Солістка
Львівського оперного театру, народна
артистка України Тамара Дідик: родом з
Ланівців
https://youtu.be/jwLm-LrUh_E
Хоровий
диригент Богдан Антків
https://youtu.be/to80OPSitj0
Гордість
України та світу:
режисер
Лесь Курбас
https://youtu.be/UFcVz-gnbMU
https://youtu.be/zHsfs42-40w
оперна
співачка Соломія Крушельницька
https://youtu.be/UFcVz-gnbMU
художник
Яків Гніздовський
https://youtu.be/Wo6uQs6tmZY
Актуальною
проблемою уроків мистецтва є
переформатування методів і прийомів
навчання, в результаті чого традиційний
ілюстративно-пояснювальний підхід
поступово й ефективно інтегрується з
діяльнісним підходом у навчанні. Це
сприяє формуванню в учнів потреби в
активному здобутті нових знань та умінь,
позитивного емоційного ставлення до
пізнання, розвитку критичного мислення
тощо. Для розкриття творчого потенціалу
учнів у 5-7 класах пріоритетними на уроках
мистецьких дисциплін залишаються
різноманітні форми практичної діяльності
учнів, у процесі чого відбувається їхнє
самовираження у співі (зокрема виконанні
одноголосних та багатоголосних творів,
спів в ансамблі та хорі, спів а сареllа,
розучування цікавих
вокальних вправ), інструментальному
музикуванні (сопілка, ксилофони,
фортепіано), малюванні, ліпленні,
конструюванні тощо. Водночас, доцільно
спонукати учнів до прояву різних
мистецьких ініціатив: наприклад.
виконання улюблених пісень, власних
інтерпретацій виконання творчих робіт
(зокрема, із застосуванням цифрових та
медіа ресурсів), організації арт-мобів,
різноманітних мистецьких (в тому числі,
дослідницько-пошукових) заходів, тощо.
Для творчої вокальної
реалізації пропонуються матеріали
інтернет-ресурсів:
https://www.youtube.com/b236e36a-7d6a-48f3-95dd-d35737d8f08d
https://youtu.be/LcJon1z03qk
https://youtu.be/NnrXHc13wcs
https://youtu.be/eIqAXPBj7rk
https://youtu.be/H2amTjF_mkM
https://youtu.be/7C41efM_LCM
https://youtu.be/BqWY_TnaQRI
https://youtu.be/pGvMrb2LmoI
Діяльнісний підхід
застосовується (через різні інтерактивні
форми роботи) і під час сприймання та
аналізу творів різних видів мистецтва.
Учні набувають досвіду обговорювати,
дискутувати, виявляти емоційно-ціннісне
ставлення щодо мистецтва тощо. У 8 класі
домінантність провідних видів діяльності
на уроках мистецтва певною мірою
переформатовується, художньо-практична
діяльність набуває дещо іншого
«забарвлення». Творче самовираження
підлітків у музичній, образотворчій чи
іншій мистецькій діяльності доцільно
спрямовувати відповідно до їхніх потреб
та інтересів у співі чи малюванні
(зокрема, у цифровому форматі),
конструюванні, фільмуванні, театралізації,
у процесі виконання різноманітних
мистецьких проєктів (індивідуальних,
колективних). Важливим видом діяльності
стає аналіз-інтерпретація творів
мистецтва, у процесі якого формується
критичне мислення, навички здобуття,
опрацювання та аналізу необхідної
мистецької інформації, виявлення і
обґрунтування власного ставлення до
твору мистецтва чи мистецького явища
тощо.
На уроках предметів
освітньої галузі «Мистецтво» не
рекомендується виконання будь-яких
письмових форм роботи (запис учнями
будь-якої інформації зі слів учителя
чи з дошки, контрольних, самостійних,
домашніх робіт, написання рефератів
тощо), оскільки це є додатковим недоцільним
навантаженням учнів. Письмовий формат
може використовуватись виключно за
потреби у старших класах, наприклад,
для презентації проєктів.
Впродовж останніх
років не втрачає своєї актуальності
особистісно-орієнтований підхід, що
передбачає співпрацю та співтворчість
учня та вчителя, де головною дійовою
особою освітнього процесу є учні.
Завдання вчителя полягає у з”ясуванні
динаміки розвитку, визначити особисті
переваги, досягнення у пізнавальній,
художньо-творчій діяльності учнів,
розкрити та розвивати індивідуальні
мистецькі здібності, можливість
самовиражатися через мистецтво.
Система оцінювання
на уроках предметів художньо-естетичного
циклу має враховувати показники
формувального та підсумкового оцінювання:
відстежувати
ставлення дитини до мистецької
діяльності, її активність та ініціативність,
її особистісний зріст у порівнянні з
її попередніми досягненнями (формувальне
оцінювання);
визначати
досягнення дитини у різних видах
діяльності відповідно до показників
успішності, визначених навчальною
програмою (підсумкове оцінювання).
У
процесі підсумкового оцінювання
звертаємо увагу на те, що перевірка має
інтегрувати з одного боку досягнення
учнів у різних видах діяльності, з іншого
їх ставлення до предмету, активність
та ініціативність. Тематична атестація
проводиться один раз або двічі на семестр
та виставляється в журналі в окрему
колонку без дати. Деякі теми програми
розраховані на вивчення впродовж
семестру. Тому з метою узагальнення
вивченого доцільно здійснювати проміжне
оцінювання навчальних досягнень
здобувачів освіти. При виставленні
тематичної оцінки враховуються всі
види навчальної діяльності учнів, що
підлягали оцінюванню протягом вивчення
теми. Семестрове оцінювання
здійснюється на підставі тематичних
оцінок. При цьому мають враховуватися
динаміка особистих навчальних досягнень
учнів з предмета упродовж семестру.
Семестрова оцінка може підлягати
коригуванню.
Оформлення
сторінок журналу здійснюється відповідно
до Інструкції з ведення класного журналу
учнів 5-11 (12) класів загальноосвітніх
навчальних закладів (наказ МОН від
03.06.2008 № 496). З-поміж домашніх завдань
рекомендовані завдання на слухання та
інтерпретацію музики, завдання творчого
спрямування, спостереження та замальовки
ескізного характеру з натури, з пам’яті
тощо. У старших класах можуть бути
завдання практично-творчого чи
дослідницько-пошукового характеру
(зокрема, виконання проєктів) з
використанням матеріалів підручника
тощо.
За
умови обрання закладом загальної
середньої освіти профільного вивчення
мистецтва у 10-11 класах, у робочому
навчальному плані виокремлюються години
на вивчення пізнавальної складової
навчальної програми (Мистецтво:
пізнавальна складова (2 год.) та модулів
художньо-практичної складової (наприклад,
«Мистецтво: комп’ютерна графіка»,
«Мистецтво: хореографія» тощо) відповідно
до обраної кількості годин та тривалості
їх вивчення. У класному журналі, з огляду
на зазначене, відводяться окремі
сторінки.
Під
час виставлення тематичної оцінки
враховуються усі види навчальної
діяльності, що підлягали оцінюванню
протягом вивчення теми.
Семестрова
оцінка з мистецтва (профільний рівень)
виводиться як середнє арифметичне
семестрових оцінок з пізнавальної та
художньо-практичної складової (обраної
кількості модулів) та здійснюється
округлення до цілого числа за правилами
математики. (Наприклад, учень/учениця
має семестрові оцінки 8 з пізнавальної
складової і 9 з обраного модуля. Тоді
середнє значення становитиме (8+9):2=8,5≈9.
Отже, семестрова оцінка з мистецтва
(профільний рівень) – 9).
У
класному журналі семестрова оцінка з
мистецтва (профільний рівень) виставляється
без дати на сторінку «Мистецтво:
пізнавальна складова» у колонку з
написом «І семестр. Мистецтво», «ІІ
семестр. Мистецтво» та на сторінку
зведеного обліку. Семестрова оцінка
може підлягати коригуванню відповідно
до «Інструкції з ведення класного
журналу учнів 5-11(12)-х класів загальноосвітніх
навчальних закладів», затвердженої
наказом МОН від 03.06.2008 № 496. Скоригована
семестрова оцінка з мистецтва (профільний
рівень) виводиться як середнє арифметичне
скоригованих семестрових оцінок з усіх
складових навчальної програми
(пізнавальної складової та обраних
модулів художньо-практичної складової)
та здійснюється округлення до цілого
числа за наведеним вище прикладом. У
класному журналі скоригована семестрова
оцінка з мистецтва (профільний рівень)
виставляється на сторінку «Мистецтво:
пізнавальна складова».
Річне
оцінювання здійснюється на основі
семестрових або скоригованих семестрових
оцінок. Річна оцінка з мистецтва
(профільний рівень) виставляється на
сторінку «Мистецтво: пізнавальна
складова» у колонку з написом «Річна.
Мистецтво». На сторінку зведеного обліку
навчальних досягнень учнів річна оцінка
з мистецтва (профільний рівень)
виставляється у колонку «Мистецтво».
Навчальна
та методична література з предметів
освітньої галузі «Мистецтво» зазначена
у «Переліках навчальних програм,
підручників та навчально-методичних
посібників, рекомендованих Міністерством
освіти і науки України», що розміщені
на офіційному вебсайті МОН. Під час
підготовки вчителів до уроків рекомендовано
використовувати періодичні фахові
видання, зокрема науково-методичний
журнал «Мистецтво та освіта».
У
разі виникнення потреби в організації
дистанційного навчання питання
організації освітнього процесу, виконання
освітньої програми, навчального плану
є внутрішніми питаннями кожного закладу
загальної середньої освіти, його
педагогічної ради та завданням
педагогічних працівників. Під час
дистанційного навчання вчителі повинні
дотримуватись календарно-тематичних
планів із додержанням вимог державних
стандартів освіти шляхом використання
технологій навчання та, за потреби,
ущільнення відповідного матеріалу (на
розсуд учителя) з організацією повторення
окремих тем на початку очного навчання.
На допомогу вчителям розроблено методичні
рекомендації «Організація дистанційного
навчання в школі», розміщені за посиланням
https://nus.org.ua/news/yak-nalagodyty-dystantsijne-navchannya-posibnyk-dlyashkil-vid-go-smart-osvita-ta-mon/
.
