Серпневі методичні студії Мистецтво

21 серпня 2019 року в Тернопільському обласному комунальному інституті післядипломної педагогічної освіти проведено обласніх Серпневі методичні студії з теми «Науково-методичний супровід забезпечення якості освіти в умовах реалізації Концепції Нової української школи для методистів, які відповідають за викладаня предметів художньо-естетичного циклу”. Методисти РМК (ІМЦО), ОТГ, які відповідають за викладання предметів художньо-естетичного циклу ознайомились із особливостями навчальних програм та формуванням ключових компетентностей з предметів “Музичне мистецтво”, “Образотворче мистецтво”, інтегрований курс “Мистецтво” в умовах реалізації Концепції Нової української школи. Наталія Романівна Саранчук, методист відділу методики навчальних предметів та професійного розвитку педагогів, представила присутнім наступні питання: “Предметні мистецькі та міжпредметні естетичні компетентності на уроках предметів художньо-естетичного циклу”, “Наскрізні змістові лінії в процесі викладання предметів художьо-естетичного циклу”, “Організація і проведення конкурсу “Учитель року 2020” в номінації “Образотворче мистецтво”, провела майстер-клас “Особливості викладання інтегрованого курсу “Мистецтво” в 11 класі”.

Основна і старша школа

Художньо-естетичний цикл

Інтегрований курс «Мистецтво» в 11 класі.

Завдання курсу: захопити учнів мистецтвом європейського культурного регіону та України, як невід’ємної складової європейського континенту, знайти емоційний відгук, зацікавити їх настільки, щоб з’явилося бажання самостійно познайомитися з мистецькими шедеврами, найбільш яскравими художніми явищами європейського та українського мистецтва.

Позиції викладання мистецтва в 10-11 класах, на яких має базуватися методичний арсенал учителя:

Добір творів мистецтва. Програма передбачає творче ставлення вчителя до змісту і технологій навчання, поурочного розподілу навчального художнього матеріалу. Особливістю навчальної програми є варіативність художнього змісту: кожен учитель має можливість обирати мистецькі твори для сприймання та виконання учнями, орієнтуючись на навчальну тематику, критерій їх високої художньої якості, репрезентативність художньо-регіональної специфіки, цікавість для учнів і відповідність їх віку. Зокрема, для реалізації змісту необхідно обирати твори і види мистецтва, що репрезентують найхарактерніші мистецькі ознаки, що, по суті, є мистецькими візитівками того чи іншого культурного регіону світу. Наприклад, при вивченні теми «Український джаз» варто звернути увагу на джазовий колектив «Медікус» (м. Львів, 60-70-ті роки минулого століття), традиції українського джазу 20-30-х років у творчості композитора Ю.Мейтуса тощо.

Для реалізації практичної спрямованості курсу передбачено час для виконання учнями художньо-практичних (проектних) завдань, враховуючи програмні вимоги, інтереси й потреби учнів цього віку. Провідним видом діяльності є пізнання мистецтва, яке відбувається через сприймання, інтерпретацію і оцінювання художніх творів з акцентом на культурологічний контекст та творче самовираження, що реалізується через виконання мистецьких проектів (індивідуальних, колективних) та задоволення потреб учнів у співі, образотворчій діяльності, конструюванні, фото- та відеозйомці тощо, що сприятиме активному формуванню компетентностей, визначених навчальною програмою.

Для якісного і ефективного вивчення інтегрованого курсу «Мистецтво» в 11 класі слід збалансувати різні види діяльності, не перевантажувати учнів зайвою інформацію, а наповнити його завданнями художньо-практичного спрямування. Інформація для засвоєння учнями кожної теми повинна бути лаконічною. Тому, доцільно зосередити увагу на найголовнішому: на видах мистецтва, їх специфічних унікальних особливостях, які презентують європейський та український культурні регіони.

Особливу увагу варто приділити регіональному сегменту вивчення мистецтва. Вивчення теми “Європейський культурний регіон. Україна” буде цікавішим, якщо вчитель використає матеріали про визначних і яскравих представників різних видів мистецтва, які родом з Тернопілля, або творили в нашому регіоні: Михайло Бойчук і його школа живопису, скульптор Йоган Пінзель, скрипалі Кароль Ліпінський і Ісаак Стерн, живописці Іван Марчук, Яків Гніздовський, Олена Кульчицька, Зіновій Флінта, Олег Шупляк, режисер Лесь Курбас і його “Тернопільські театральні вечори”, співаки Марчелла Зембріх, Соломія Крушельницька, Тамара Дідик, Теофілія Братківська, Роман Вітошинський, Іванна Синенька-Іваницька. Учні ознайомляться з шедеврами декоративно-прикладного мистецтва Тернопільщини, готують відповідні проекти, практичні роботи.

Тому під час підготовки до викладання предмету в 11 класі (зокрема створення поурочних календарно-тематичних планів) вчитель повинен дотримуватися балансу усіх видів діяльності: визначаючи час на пізнання мистецтва (знайомство з новим навчальним матеріалом, сприймання, аналіз-інтерпретацію творів мистецтва), необхідно передбачити час для виконання учнями практичних робіт з образотворчої діяльності, вокальної роботи; для презентації результатів самостійної пошукової чи творчої діяльності школярів; здійснення віртуальних екскурсій тощо, адже саме художньо-творча діяльність учнів мотивує підлітків до самовираження та реалізації їх потреб та нових ідей у соціумі.

Опанування художнього змісту навчального предмета здійснюється у тісному взаємозв’язку традиційних методів навчання (словесних, наочних, діяльнісних) з проблемними, евристичними методами, комп’ютерними технологіями та інтегративними технологіями, методами і прийомами стимулювання асоціативно-образного мислення, виявленням міжвидових мистецьких аналогій, порівнянь тощо), що зумовлено спільним тематизмом, який об’єднує навчальний матеріал різних видів мистецтва.

Для реалізації ідей профільного навчання та надання можливостей вибору учнями набути певні мистецькі вміння з улюбленого виду діяльності програма «Мистецтво. 10-11 класи. Профільний рівень» має дві складові: пізнавальну (2 години на тиждень), що реалізує вимоги культурологічної змістової лінії державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти і є обов’язковою для опануваннями усіма учнями, та художньо-практичну (3 години на тиждень), що репрезентована варіативними модулями, спрямованими на формування умінь з обраних видів мистецької діяльності.

Тематична структура та зміст пізнавальної складової програми є аналогічною навчальній програмі «Мистецтво. Рівень стандарту» і реалізується відповідно до рекомендацій, означених вище.

Художньо-практична складова вміщує варіативні модулі, які дають можливість навчальному закладу згідно з потребами й інтересами учнів; умовами, кадровим та матеріально-технічним забезпеченням обрати види мистецької діяльності для поглибленого опановування учнями його змісту, набуття ними умінь та навичок з обраних видів діяльності.

Запропоновані модулі: спів (сольний, ансамблевий, хоровий), музичний інструмент (бандура, гітара, баян тощо), графіка, комп’ютерна графіка, живопис, скульптура, декоративно-прикладне мистецтво, основи дизайну, хореографія (класична, народна, бальна, сучасна – за вибором), театральне мистецтво, фотомистецтво, мистецтво кіно, мистецтво театру і кіно (проектна діяльність), мистецтво рідного краю. Впродовж навчання в старшій школі (10-11 класи) учні можуть опановувати зміст декількох модулів. Мінімальний час навчання за одним модулем - 1 семестр.

Запропонований навчальною програмою зміст та очікувані результати дають можливість вчителю самостійно складати детальний календарно-тематичний план з урахуванням вимог навчальної програми (модуля) та обраної тривалості реалізації модуля (1, 2, 3, 4 семестри), його художньо-змістове і практичне наповнення; обирати найбільш ефективні форми організації навчального процесу, технології та методики для формування умінь з обраного виду мистецької діяльності.

Система оцінювання результатів навчання в освітній галузі «Мистецтво» ґрунтується на позитивному ставленні до кожного учня. Оцінюється не рівень недоліків і прорахунків, а рівень прогресу особистісних досягнень. Тому критерієм перевірки та оцінювання результатів мистецької освіти є динаміка особистісного розвитку учнів та їх ставлення до опанування предмету. Значну роль у мистецькій сфері відіграють спеціальні художні здібності (музичний слух, вокальні дані, відчуття ритму, кольору, пропорцій, симультанне образне сприймання тощо), які можуть впливати на освітні результати учнів. Проте для створення об’єктивності системи оцінювання перевірка має інтегруватись з досягненнями учнів у різних видах діяльності, їх відношенням до предмета, активність та ініціативність, що дасть можливість ефективніше відслідкувати особистісний зріст учнів, оцінити їх роботу в освітній діяльності і саморозвитку.

Вчителі предметів художньо-естеичного циклу використовують на уроках такі види оцінювання: поточне, тематичне і підсумкове (семестрове і річне). Додатковими засобами стимулювання пізнавальної активності учнів є самооцінка та оцінювання результатів спільної діяльності за попередньо визначеними критеріями та художньо-творче самовираження, які мають бути збалансованими між собою.

https://plus-plus.tv/files?fbclid=IwAR3vX7wO-RIYXKgS3lqT1JyfmfsYk0IXhcvSUu6kVP9zaRJ7zKxqep_G4qU

Основна і старша школа

Художньо-естетичний цикл

Предмети художньо-естетичного циклу в закладах загальної середньої освіти спрямовані на розвиток емоційно-почуттєвої сфери учнів, формування їх художньо-образного, асоціативного, критичного мислення; створення сприятливих умов для продукування креативних ідей, реалізацію власних творчих потреб у художній діяльності та пізнанні. Засоби музичного, образотворчого мистецтв впливають на формування патріотизму, моралі та інших загальнолюдських цінностей.

У 2019/2020 навчальному році загальну мистецьку освіту в основній школі учні опановуватимуть відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня», що вміщує три блоки: «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво» або інтегрований курс «Мистецтво». Цілісна структура програми передбачає наскрізну тематику та логіку побудови змісту за роками навчання від 5 до 9 класу.

Мистецька освіта учнів 10-11 класів здійснюватиметься відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 408 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня». У 10 класі на рівні стандарту здійснюватиметься через базові та вибірково-обов’язкові предмети. До вибірково-обов’язкових належать навчальні предмети «Мистецтво» (освітня галузь «Мистецтво») та «Інформатика» й «Технології» (освітня галузь «Технології»). З них учень (учениця) має обрати два предмети, які він (вона) обов’язково опановуватиме впродовж навчання у старшій школі: один - в 10-му, інший - в 11-му класі, або одночасно два предмети в 10 і 11 класах (у такому разі години, передбачені на вибірково-обов’язкові предмети, діляться між двома обраними предметами)

Навчальні предмети	10 клас (кількість годин)	11 клас (кількість годин)
Вибірково-обов’язкові предмети (Інформатика, Технології, Мистецтво)	3	3

Тобто, за умови вибору учнів навчального предмета «Мистецтво» для вивчення у старшій школі (рівень стандарту), розподіл годин відбувається таким чином: 10 (або 11) клас – 3 години на тиждень; або 10-11 клас – по 1,5 години на тиждень відповідно у кожному навчальному році.

Профільне навчання в старшій школі передбачає можливість вивчення профільних предметів з різних освітніх галузей. Профіль формується закладом освіти з урахуванням можливостей забезпечення його якісної реалізації. У закладах загальної середньої освіти, що обрали мистецький профіль, навчальний предмет «Мистецтво» є профільним з відповідним годинним навантаженням: 5 годин - у 10-му класі, 5 годин – в 11-му класі.

Акцентування освіти на реалізацію компетентнісного підходу зумовило рельєфне визначення компетентностей, які формуються засобами певного навчального предмета, зокрема мистецтва. У програмах «Мистецтво. 10-11 кл.» окреслено сутність предметних мистецьких (музична, образотворча, хореографічна, театральна, екранна) та міжпредметних естетичних компетентностей, які щонайперше формуються під час опанування учнями різних видів мистецтва. Визначено компоненти компетеностей – знаннєвий, діяльнісний, ціннісний, - відповідно до яких згруповано розділ програми «Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів». Розкрито можливості мистецтва щодо формування ключових компетентностей, які подано як система умінь (здатності людини реалізувати на практиці набуті знання і навички) і ставлень (якостей, що виявляються у поведінці особистості в певній ситуації чи її вчинках на засадах ціннісних переконань, поглядів, інтересів тощо): компетентності спілкування рідною /державною, іноземною мовами; математична компетентність; основні компетентності у природничих науках і технологіях; інформаційно-цифрова компетентність; компетентність уміння вчитися впродовж життя; компетентності ініціативності і підприємливості; соціальна та громадянська компетентності; компетентність обізнаності та самовираження у сфері культури; компетентність екологічної грамотності і здорового життя. Важливість формування ключових компетентностей є незаперечною, і тому педагог має системно приділяти увагу їх формуванню, але застосовувати свій методичний інструментарій педагогічно доцільно і тільки у контексті реалізації завдань предмету «Мистецтво».

З метою інтеграції навчальних предметів і предметних циклів, формування ключових та міжпредметних компетентностей у зміст навчальних програм введено наскрізні змістові лінії - соціально значущі надпредметні теми, які сприятимуть формуванню в учнів уявлення про суспільство в цілому, розвиватимуть здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях: «Екологічна безпека та сталий розвиток» (ландшафтна архітектура), «Громадянська відповідальність» (музичні та образотворчі твори, спрямовані поважати національні цінності), «Здоров'я і безпека» (позитив у сприйнятті арттерапевтичних музичних творів тощо), «Підприємливість та фінансова грамотність» (вартість мистецьких надбань людства). Особливості їх реалізації зазначено у пояснювальних записках до програм. Реалізація змісту наскрізних змістових ліній має бути педагогічно коректною і доцільною та втілюватися тільки через відповідні мистецькі трактування, приклади і методи навчання.

Зміст програми рівня стандарту репрезентує складову цілісної моделі загальної мистецької освіти (автор програми Л.М.Масол). Вона розкриває можливість ознайомлення учня зі світом мистецтва через провідні засади, притаманні різним видам мистецтва: мова мистецтва (початкова школа); жанри та стилі мистецтва (основна школа). У старшій школі на основі цих «трьох китів» учні знайомляться з різними культурами і мистецтвом світу.

Програма рівня стандарту реалізує вимоги державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (культурологічна змістова лінія освітньої галузі «Мистецтво»). Тематична структура програми розкриває особливості мистецтва культурних регіонів світу, визначених ЮНЕСКО: африканського, американського, далекосхідного, індійського, арабо-мусульманського, європейського (в тому числі, мистецтва України як невід’ємної складової європейського мистецтва).

Навчальна програма дає можливості вчителю, орієнтуючись на вимоги та тематику, самостійно визначати обсяг годин на вивчення окремої теми, поурочний розподіл опанування кожної теми навчальної програми, за необхідності змінювати порядок вивчення тем у межах навчального року.

Вчителі предметів художньо-естетичного циклу використовують на уроках такі види оцінювання: поточне, тематичне і підсумкове (семестрове і річне). Додатковими засобами стимулювання пізнавальної активності учнів є самооцінка та оцінювання результатів спільної діяльності за попередньо визначеними критеріями та художньо-творче самовираження, які мають бути збалансованими між собою.

https://plus-plus.tv/files?fbclid=IwAR3vX7wO-RIYXKgS3lqT1JyfmfsYk0IXhcvSUu6kVP9zaRJ7zKxqep_G4qU