Майстерклас

учителів мистецтва та консультантів з питань професійного розвитку педагогічних працівників на тему

«Дослідження способів та засобів відтворення настрою у художніх творах різних жанрів та видів образотворчого мистецтва у 8 класі Нової української школи»

26 вересня 2025 року в Тернопільському обласному комунальному інституті післядипломної педагогічної освіти на платформі сервісу Google Meet проведено майстерклас для учителів мистецтва та консультантів центрів професійного розвитку педагогічних працівників на тему «Дослідження способів та засобів відтворення настрою у художніх творах різних жанрів та видів образотворчого мистецтва у 8 класі Нової української школи».

Мета заходу: акцентування уваги на особливостях вивчення різних жанрів і видів образотворчого мистецтва у 8 класі Нової української школи; дотриманні основних принципів Державного стандарту базової середньої освіти у мистецькій освітній галузі Нової української школи, актуальності набуття мистецького досвіду у вивченні мистецтва в умовах воєнного часу.

Майстерклас провели: Наталія Саранчук, методист відділу методики навчальних предметів суспільно-гуманітарного та естетичного циклів Тернопільського ОКІППО, Віктор Кавецький, доцент, виконувач обов'язків завідувача кафедри педагогіки, психології та інклюзивної освіти Тернопільського ОКІППО, кандидат педагогічних наук, Олена Штик, методистка з мистецтва видавництва “Ранок”, Лариса Пужайчереда, завідувачка відділу регіональних представництв видавництва “Ранок”, Світлана Вольська, кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри образотворчого мистецтва, дизайну та методики їх навчання Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.

Учасники заходу ознайомились із наступними питаннями: «Способи та засоби відтворення настрою у художніх творах різних жанрів та видів образотворчого мистецтва у 8 класі Нової української школи на уроках мистецтва», «Розвиток емоційної компетентності учасників освітнього процесу засобами мистецтва у воєнний період», «Мотивація через творчість: мистецтво як ресурс для підлітків», «Жанрова палітра образотворчого мистецтва: виконання практичних робіт на уроках мистецтва у 8 класі Нової української школи».

Учителі мистецтва та консультанти з питань професійного розвитку педагогічних працівників опрацювали низку цікавих завдань, отримали цікаву цінну та оригінальну інформацію для вивчення мистецтва на уроках у 8 класі в Новій українській школі, унесли наступні пропозиції у практику роботи педагогів:

1. Опрацювати відео, аудіоматеріали, презентації, розглянуті під час проведення майстеркласу і запропонувати учителям мистецтва використовувати їх на уроках мистецької освітньої галузі та у позакласній роботі.

2. Підвищувати власний рівень психолого-педагогічної, загальнокультурної та фахової з теми «Дослідження способів та засобів відтворення настрою у художніх творах різних жанрів та видів образотворчого мистецтва у 8 класі Нової української школи».

3. Брати участь у тренінгах, майстеркласах, вебінарах, засіданнях методичних об'єднань, семінарах, творчих студіях, онлайн-дискусіях з питань мистецької самоосвіти для учителів предметів художньо-естетичного циклу.

4. Вивчати кращий педагогічний досвід, ефективні засоби навчання для забезпечення якісної мистецької освіти згідно із Державним стандартом базової середньої освіти в умовах реформування освітньої галузі.

5. Консультантам центрів професійного розвитку педагогічних працівників провести для учителів мистецтва майстерклас на тему «Дослідження способів та засобів відтворення настрою у художніх творах різних жанрів та видів образотворчого мистецтва у 8 класі Нової української школи».

 

Тренінг

учителів мистецтва та консультантів з питань професійного розвитку педагогічних працівників на тему

«Створення об'ємних композицій у різних художніх техніках з використанням ознак європейських стилів на уроках мистецтва у 8 класі Нової української школи»

19 вересня 2025 року в Тернопільському обласному комунальному інституті післядипломної педагогічної освіти на платформі сервісу Google Meet проведено тренінг для учителів мистецтва та консультантів центрів професійного розвитку педагогічних працівників на тему «Створення об'ємних композицій у різних художніх техніках з використанням ознак європейських стилів на уроках мистецтва у 8 класі Нової української школи».

Мета заходу: акцентування уваги на особливостях вивчення стилів мистецтва, міжгалузевої інтеграції з природничою, технологічною галузями; дотриманні основних принципів Державного стандарту базової середньої освіти у мистецькій освітній галузі Нової української школи, актуальності набуття мистецького досвіду у вивченні мистецтва в умовах воєнного часу.

Тренінг провели: Наталія Саранчук, методист відділу методики навчальних предметів суспільно-гуманітарного та естетичного циклів Тернопільського ОКІППО, Віктор Кавецький, доцент, виконувач обов'язків завідувача кафедри педагогіки, психології та інклюзивної освіти Тернопільського ОКІППО, кандидат педагогічних наук, Олена Штик, методистка з мистецтва видавництва “Ранок”, Лариса Пужайчереда, завідувачка відділу регіональних представництв видавництва “Ранок”, Світлана Вольська, кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри образотворчого мистецтва, дизайну та методики їх навчання Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.

Учасники заходу ознайомились із наступними питаннями: «Формування креативних ідей у процесі вивчення теми «Створення об'ємних композицій у різних художніх техніках з використанням ознак європейських стилів на уроках мистецтва у 8 класі Нової української школи»», «Особливості європейських стилів та їх практична реалізація на уроках мистецтва у 8 класі Нової української школи», «Розвиток емоційної компетентності учасників освітнього процесу засобами мистецтва у воєнний період», «Виконаняя практичних робіт у різних художніх техніках на уроках мистецтва у 8 класі Нової української школи».

Учителі мистецтва та консультанти з питань професійного розвитку педагогічних працівників виконали тренувальні вправи, отримали цікаву цінну інформацію для вивчення мистецтва на уроках у 8 класі в Новій українській школі, унесли наступні пропозиції у практику роботи педагогів:

1. Опрацювати відео, аудіоматеріали, презентації, розглянуті під час проведення тренінгу і запропонувати учителям мистецтва використовувати їх на уроках мистецької освітньої галузі та у позакласній роботі.

2. Підвищувати власний рівень психолого-педагогічної, загальнокультурної та фахової з теми «Створення об'ємних композицій у різних художніх техніках з використанням ознак європейських стилів на уроках мистецтва у 8 класі Нової української школи».

3. Брати участь у тренінгах, майстер-класах, вебінарах, засіданнях методичних об'єднань, семінарах, творчих студіях, онлайн-дискусіях з питань мистецької самоосвіти для учителів предметів художньо-естетичного циклу.

4. Вивчати кращий педагогічний досвід, ефективні засоби навчання для забезпечення якісної мистецької освіти згідно із Державним стандартом базової середньої освіти в умовах реформування освітньої галузі.

5. Консультантам центрів професійного розвитку педагогічних працівників провести для учителів мистецтва тренінг на тему «Створення об'ємних композицій у різних художніх техніках з використанням ознак європейських стилів на уроках мистецтва у 8 класі Нової української школи».

 

ІНСТРУКТИВНО-МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2025/2026 навчальному році

МИСТЕЦЬКА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ

У 2025/2026 навчальному році продовжується впровадження нового Державного стандарту базової середньої освіти.

Зокрема, для реалізації мистецької освітньої галузі у 8 класі Міністерством освіти і науки України рекомендовано відповідні модельні навчальні програми курсу «Мистецтво» та міжгалузевого інтегрованого курсу «Драматургія і театр». Програми розміщено на офіційному вебсайті Міністерства освіти і науки України

(https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalnaserednya-osvita/navchalni-programi/)

та вебсайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» (https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalnaserednya-osvita/navchalniprogrami/).

Усі модельні навчальні програми інтегрованого курсу «Мистецтво» відповідають вимогам Державного стандарту базової середньої освіти. Модельна навчальна програма міжгалузевого інтегрованого курсу «Драматургія і театр» результати навчання двох освітніх галузей − мовно-літературної та мистецької реалізує частково. Цей міжгалузевий інтегрований курс може впроваджуватися у закладі освіти одночасно з інтегрованим курсом «Мистецтво», він дає можливість для поглиблення і поширення внутрішньогалузевих і міжгалузевих зав’язків, ознайомлення учнів з театральним мистецтвом.

Типовою освітньою програмою на реалізацію мистецької освітньої галузі (інтегрований курс «Мистецтво») рекомендовано одну годину на тиждень. Усі модельні навчальні програми інтегрованого курсу «Мистецтво» розраховано на рекомендовану кількість годин.

Для формування в учнів мистецьких компетентностей та реалізації практико-орієнтованого компоненту змісту програм предмети мистецької освітньої галузі повинні викладати вчителі зі спеціальною мистецько - педагогічною освітою (вчитель музичного мистецтва, вчитель образотворчого мистецтва, вчитель мистецтва). Кожна модельна навчальна програма інтегрованого курсу має органічне поєднання змісту різних видів мистецтва.

Необхідною умовою реалізації завдань мистецької освітньої галузі є дотримання інтегративного підходу через узгодження програмового змісту і результатів навчання з різних видів мистецтва. У межах загальної річної кількості годин педагог самостійно визначає час для роботи над кожним розділом програми, не порушуючи цілісності реалізації курсу, повноти завдань, визначених як результати і зміст навчально-пізнавальної діяльності. Тому інтегрований курс “Мистецтво” повинен вивчатися цілісно протягом усього навчального року: недопустимо виокремлювати вивчення учнями складових інтегрованого курсу (музичної, образотворчої) упродовж окремих навчальних періодів (семестрів).

У 5–6 класах адаптаційний курс є вирішальним у тому, навчатиметься дитина чи відмовиться від зусиль у цьому напрямі й буде реалізовувати свої мистецькі запити в інший спосіб. Сучасне покоління дітей потребує пошуку нових шляхів пізнання мистецтва, тому ефективним є педагогічно доцільне поєднання традиційних методів та прийомів із сучасними, зокрема інтерактивними, дослідницькими та іншими. Ефективним буде залучення до використання різноманітних форм і видів діяльності, у процесі чого відбувається їхнє самовираження у різних видах мистецької діяльності. Це вокальна робота (спів одноголосних та багатоголосних творів, спів в ансамблі та хорі), інструментальне музикування, малювання, ліплення, конструювання тощо, де виявляється творчість, ініціативність, формується і розвивається здатність співпрацювати з іншими людьми. Педагог дає можливість вибрати практичні завдання, спонукає, підтримує прояви оригінальності (виконання улюблених пісень, власні інтерпретації виконання творчих робіт, зокрема, із застосуванням цифрових та медіа ресурсів), організації арт-мобів тощо. Вчитель пропонує дітям співпрацювати у парах, малих та великих групах або виконувати обрані мистецькі проєкти. Діяльність на уроках мистецтва передбачає обговорення творів мистецтва, виявлення емоційно-ціннісного ставлення до них, аналіз їхнього змісту тощо. Результатом цього виду діяльності буде ефективне формування і розвиток таких наскрізних вмінь, як уміння висловлювати власну думку, здатність логічно обґрунтовувати позицію, критично мислити тощо.

У 5 - 6 класах, учитель може залучати різні прийоми і форми роботи щодо сприймання та аналізу-інтерпретації творів мистецтва. При плануванні навчальної діяльності варто враховувати те, що для досягнення результатів своєї діяльності, є надання більшої самостійності і відповідальності. Учні переорієнтовуються від пасивного навчання («вчитель мене навчить») до активного учіння («я прагну багато чого навчитися»).

Уроки інтегрованого курсу «Мистецтво» базуються на засадах сучасної педагогіки партнерства, співпраці, співтворчості всіх учасників освітнього процесу, передбачення успіху, самоаналізу, самооцінки. Особливий акцент слід зробити на використання підручників та навчально-методичне забезпечення.

Учні 5-6-х класів навчатимуться за підручниками інтегрованого курсу «Мистецтво», що мають гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України». Їх електронні версії розміщено в електронній бібліотеці Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» (https://lib.imzo.gov.ua/).

У 2025/2026 навчальному році вивчення предметів мистецької освітньої галузі у 9-х класах та 10-11 класах здійснюватиметься за чинними програмами: «Мистецтво. 5-9 класи» (оновлена); «Мистецтво. Рівень стандарту. 10-11 класи», «Мистецтво. Профільний рівень. 10-11 класи» Програми розміщені на офіційному вебсайті МОН: https://cutt.ly/2yPNerA; https://cutt.ly/7yPNtrD.

У 8-9 класах та в старшій школі (10-11 класи) зміст освітньої галузі «Мистецтво» реалізується через інтегрований курс «Мистецтво».

У модельних навчальних та навчальних програмах передбачено творче ставлення до змісту і технологій навчання, поурочного розподілу навчального мистецького матеріалу. Кожен учитель самостійно визначає обсяг годин на вивчення окремої теми програми, має право змінювати порядок вивчення тем у межах навчального року. Запропонований перелік мистецьких творів дає можливість обирати твори для сприймання та співу, орієнтуючись на навчальну тематику й критерій їх високої художньої якості, а також розробляти і використовувати художньо-практичні й ігрові завдання для учнів з урахуванням програмних вимог, мети уроку.

У період воєнної агресії і трагедії, які так болісно переживає народ України, необхідно вилучити з використання в освітньому процесі твори російських, а також білоруських митців. Українське музичне, образотворче, театральне, декоративно-прикладне мистецтво є потужним, багатим, це дає змогу ознайомлювати учнів з творами українських, у тому числі, регіональних митців. Це формування патріотичної національної свідомості, поваги до українського мистецтва і культури, звичаїв та традицій українського народу.

Навчальна та методична література з мистецької освітньої галузі зазначена у «Переліках навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України», що розміщені на офіційному вебсайті МОН. Під час підготовки вчителів до уроків рекомендовано використовувати періодичні фахові видання, зокрема науковометодичний журнал «Мистецтво та освіта».

Мистецька освітня галузь у 7-х класах за умови наявності відповідних модельних навчальних програм мистецька освітня галузь може бути реалізована в навчальному плані закладу освіти через окремі предмети (музичне мистецтво, образотворче мистецтво) або інтегрований курс «Мистецтво». У разі відсутності модельних навчальних програм з окремих навчальних предметів – музичне мистецтво, образотворче мистецтво, обирається одна із рекомендованих модельних навчальних програм інтегрованого курсу «Мистецтво». Усі ці програми розраховано на рекомендовану кількість годин. Для повноцінної реалізації освітньої галузі і досягнення обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом, в навчальному плані закладу освіти необхідно виділяти 2 навчальні години на тиждень у 7 класі та по 1 навчальній годині у 8 та 9 класі відповідно. За наявності у закладі освіти відповідного кадрового складу, навчальні предмети (інтегрований курс) мистецької освітньої галузі мають викладати вчителі зі спеціальною мистецько-педагогічною освітою (вчитель музичного мистецтва, вчитель образотворчого мистецтва).

Інтегрований курс «Мистецтво» за наявності у закладі освіти відповідного кадрового складу можуть реалізовувати два вчителя. За такої моделі викладання у 7 класі заклад освіти створює на основі модельної навчальної програми навчальну програму закладу освіти, де виокремлюється дві складові за домінантними видами мистецтва із зазначенням відповідної кількості годин «Мистецтво: музичне мистецтво» (1 година на тиждень), «Мистецтво: образотворче мистецтво» (1 година на тиждень) і затверджує її рішенням педагогічної ради. Відповідно - у класному журналі для кожної складової відводяться окремі сторінки, на яких після назви інтегрованого курсу через двокрапку прописується уточнення: «Мистецтво: музичне мистецтво», «Мистецтво: образотворче мистецтво».

Педагогічний колектив закладу освіти може використовувати в освітньому процесі: модельні навчальні програми із зазначенням кількості годин, необхідної на провадження послідовності досягнення результатів навчання учнів з відповідних навчальних предметів (інтегрованих курсів), навчальні програми, розроблені на основі модельних навчальних програм авторськими колективами відповідних модельних навчальних програм.

Кожен заклад освіим для реалізації обраної модельної навчальної програми/ навчальної програми використовує: навчальні матеріали авторських колективів, які здійснюють підтримку відповідних модельних навчальних програм авторськими навчальними матеріалами, які за підсумками експертизи отримали відповідний гриф; постійно оновлювані переліки таких матеріалів розміщено у відкритому доступі на сайті Державної наукової установи «Інституту модернізації змісту освіти»; самостійно розроблені навчальні матеріали, зокрема для підтримки модельних навчальних програм з тих навчальних предметів (інтегрованих курсів), які є в навчальному плані закладу освіти, але не мають навчально-методичного забезпечення, розробленого відповідними авторськими колективами. На основі модельної та/або затвердженої педагогічною радою навчальної програми навчального предмета (інтегрованого курсу) вчитель складає календарно-тематичне планування з урахуванням навчальних можливостей учнів класу.

Календарно-тематичне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарно-тематичних планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя. Автономія вчителя має бути забезпечена академічною свободою, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково - педагогічну та наукову діяльність, вільним вибором форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі, розробленням та впровадженням авторських навчальних програм, проєктів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісного навчання. Під час розроблення календарно-тематичного та системи поурочного планування вчитель самостійно вибудовує послідовність формування очікуваних результатів навчання, враховуючи послідовність розгортання змісту в навчальній програмі. Учитель може упродовж навчального року вносити зміни у календарно-тематичнке планування, відповідно до того, як учні засвоїли навчальний матеріал, визначати кількість годин на вивчення окремих тем і змістових модулів.

Навчання у 8 класі.

Навчання мистецтва у 8 класі буде ефективним, якщо освітній процес базуватиметься на таких наукових підходах: особистісно орієнтований, аксіологічний, компетентнісний, діяльнісний, інтегрований.

Оцінювання.

Результати формувального оцінювання відображають реальний учнівський навчальний досвід і можуть бути зафіксовані через спостереження за навчально-пізнавальною діяльністю, приклади учнівських робіт, портфоліо навчальних досягнень тощо.

Підсумкове оцінювання (тематичне, семестрове, річне) оцінювання результатів навчання передбачає зіставлення досягнутого учнем з результатами, визначеними для певного класу згідно з ДСБО та модельною навчальною програмою. У підсумковому оцінюванні суб’єктом оцінювання є вчитель.

Тематичне оцінювання – це фіксація проміжного контролю всіх видів діяльності учня, виконаних упродовж певного періоду, визначеного модельною навчальною програмою (тема, розділ) чи його частини.

Семестрове оцінювання з мистецтва передбачає оцінювання за групами результатів і загальну оцінку результатів навчання. Здійснюють семестрове оцінювання, узявши до уваги різні види навчальної діяльності протягом семестру й динаміку особистих навчальних досягнень учня.

Для підвищення ефективності навчання й об’єктивності оцінювання навчальних результатів радимо:

1) чітко формулювати зрозумілі для учнів очікувані результати навчання (за групами результатів і за критеріями їхнього оцінювання);

2) наводити приклади завдань і видів діяльності з аналізом за критеріями оцінювання результатів виконання;

3) оперативно й доступно надавати учням зворотний зв’язок щодо досягнення ними очікуваних результатів навчання;

4. вчасно коригувати процес навчання для досягнення його очікуваних результатів.

Наголошуємо, що у додатку 20 Державного стандарту в мистецькій освітній галузі загальні результати навчання об’єднані у 4 групи, однак галузеві критерії містять 3 групи результатів. Група результатів «Використання інформаційного середовища у власній творчості та художній комунікації» в критеріях була імплементована в три групи:

1. пізнання мистецтва;

2. художньо-творча діяльність, мистецька комунікація;

3. емоційний досвід, художньо-естетичне ставлення.

Тобто той чи інший результат навчання (вміння), що виявляє учень в межах запропонованої діяльності на уроці, та рівень його сформованості вчитель може оцінити за відповідними критеріями.

Уміння аналізувати твори мистецтва (опис особливостей мови різних видів мистецтва, використання мистецької термінології, порівняння образів тощо) оцінюємо за критеріями Групи 1 (знаннєвий). За цим же критерієм оцінюємо і можливості учнівства до пошуку й аналізу мистецької інформації у цифровому середовищі.

Виконання практично-творчих завдань в образотворчому, музичному, інших видах мистецтва (завдання в графічних, живописних, пластичних художніх техніках, створення зображень під час експерименту з кольорами, лініями, формами тощо; спів, музикування, імпровізації, інсценізації, фільмування тощо) оцінюємо за критерієм Групи 2 (діяльнісний). За цим же критерієм оцінюємо створення мистецьких продуктів за допомогою цифрових інструментів.

Уміння визначати та описувати емоції (власні та втілені у мистецтві), висловлювати ціннісні ставлення, критичні судження, зокрема до творів мистецтва/мистецьких образів, оцінюємо за критерієм Групи 3 (ціннісний).

Серед інструментів, що використовуються для діагностувальної та оцінювальної діяльності, можна виділити чеклисти, бланки для оцінювання, самооцінювання та рубрики. Мистецька рубрика є засобом оцінювання, який встановлює чіткі критерії для аналізу та оцінки роботи учня.

Учителі мають академічну свободу у виборі форматів проведення підсумкових завдань. Сьогодні доступний широкий вибір варіантів таких завдань, однак їхнім основним принципом має бути відповідність вимогам до оцінювання груп навчальних результатів відповідно до встановлених положень.

Під час підготовки підсумкової роботи важливо інтегрувати різні види діяльності учнів у процесі її виконання. Для оцінювання результатів навчання за першою групою критеріїв доцільно використовувати тестові завдання різного формату (з одним або кількома варіантами відповідей, на співставлення, узагальнення та систематизацію тощо). Критерії другої групи зосереджені на практичних завданнях, пов’язаних із художньо-практичною діяльністю, зокрема в таких галузях, як музичне чи образотворче мистецтво. Оцінювання досягнень за третьою групою критеріїв, яка акцентує увагу на ціннісному ставленні до мистецтва та емоційній складовій, найкраще здійснювати через завдання відкритого типу, обговорення та в деяких випадках тести.

Мистецька освіта в старшій школі (10-11-і класи) має на меті розвиток індивідуального стилю учнів, поглиблення розуміння мистецтва як форми суспільного й особистісного самовираження. Основні акценти – розширення світогляду через вивчення мистецтва різних епох, стилів і культур, формування вміння висловлювати власні мистецькі судження, підготовка до творчих професій або культурної самореалізації незалежно від майбутньої професії.

Вивчення предметів мистецької освітньої галузі в 10-11-х класах здійснюватиметься за такими програмами:

• «Мистецтво. Рівень стандарту. 10-11 класи»;

• «Мистецтво. Профільний рівень. 10-11 класи».

Програми розміщені на офіційному вебсайті МОНУ.

Варто зазначити, що остаточне рішення щодо розподілу навчального часу приймає педагогічна рада школи, яка затверджує освітню програму закладу. Тому в окремих випадках можливі незначні відхилення від стандартного навантаження.

8 клас Нової української школи

Навчання у 8 класі Нової української школи побудовано на принципах:

• дитиноцентричності та індивідуалізації (врахування вікових особливостей психічного розвитку підлітків, пізнавальних можливостей учнів, інтересів, потреб в галузі мистецтва);

• цілісності (орієнтація на досягнення цілісності освітнього процесу, спрямованість змісту, всіх форм і методів на особистісно-художній розвиток учня/учениці та можливість отримати цілісне уявлення про художній розвиток людства);

• неперервності, наступності, систематичності навчання;

• дидактичної інтеграції на основі взаємодії мистецтв (спрямованість на поліхудожній розвиток учнів);

• пріоритету творчої діяльності обумовлює необхідність створення результативних технологій, методик навчання і виховання, побудованих на діяльнісному, творчому підході, які активізують пошукову активність і створюють максимальні умови для творчої діяльності учнів;

• варіативності змісту, засобів, методів і технологій навчання мистецтва;

єдності національного та загальнолюдського в освіті (увиразнення українських здобутків у галузі різних видів мистецтва на тлі світової мистецької спадщини, зокрема європейської, опора на загальнолюдські цінності і національний патріотизм);

• компаративності (зіставлення/порівняння творів різних видів мистецтва українських та зарубіжних авторів в контексті виявлення художнього стилю, напрямів, течій, національної специфіки, оригінальних творів та їх інтерпретацій тощо;

• культуровідповідності (зорієнтованість на усвідомлення учнями/ученицями мистецтва як соціального явища; на висвітлення соціальних функцій мистецької діяльності);

• естетичної спрямованості (засвоєння в процесі навчання естетичної цінності художніх творів, розвиток естетичного світогляду);

• рефлексивності (співставлення власних життєвих позицій, світоглядних установок зі змістом художніх образів, творів мистецтва, усвідомлення і зіставлення власних емоційних станів з переживаннями, відтвореними у творах мистецтва тощо).

Модельні навчальні програми:

• для учнів 5-6 класів (адаптаційний цикл); 4 модельні навчальні програми та міжгалузевий інтегрований курс «Драматургія і театр»:

- модельна навчальна програма «Мистецтво. 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (авт. Комаровська О.А., Лємешева Н.А.);

- модельна навчальна програма «Мистецтво. 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (авт. Кондратова Л.Г.);

- модельна навчальна програма «Мистецтво. 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (авт. Масол Л.М., Просіна О.В.);

- модельна навчальна програма «Мистецтво. 5-6 класи (інтегрований курс)» для за- кладів загальної середньої освіти (авт. Івасюк О.М., Комаровська О.А., Кізілова Г.О., Лємешева Н.А., Лобова О.В., Назар Л.Й., Чужинова І.Ю, Шулько О.А.);

• модельна навчальна програма «Драматургія і театр. 5-6 класи (міжгалузевий інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (Старагіна І.П., Чужинова І.Ю., Івасюк О.М.);

Для учнів 7-8 класів та пілотних 9-х класів (другий цикл базової середньої освіти) пропонуються 4 модельні навчальні програми та міжгалузевий інтегрований курс «Драматургія і театр»:

- модельна навчальна програма «Мистецтво. 7-9 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (авт. Гайдамака О.В., Лємешева Н.А.);

- модельна навчальна програма «Мистецтво. 7-9 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (авт. Кондратова Л.Г.);

- модельна навчальна програма «Мистецтво. 7-9 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (авт. Івасюк О.М., Комаровська О.А., Власова В.Г., Гринишина Л.М., Кізілова Г.О., Лобова О.В., Назар Л.Й.);

- модельна навчальна програма «Мистецтво. 7-9 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (авт. Масол Л.М.);

- модельна навчальна програма «Драматургія і театр. 7-9 класи (міжгалузевий інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (авт. Старагіна І.П., Івасюк О.М., Матусяк А., Бакула Б.).

 

Серпнева методична студія з з музичного та образотворчого мистецтва у рамках обласних Серпневих методичних студій «Серпневі студії 2025: методичний супровід сучасної освіти в умовах мінливого світу» на тему «Особливості викладання навчальних предметів художньо-естетичного циклу в 2025/2026 н. р.»

18 серпня 2025 року в Тернопільському обласному комунальному інституті післядипломної педагогічної освіти, на платформі сервісу відеоформату Google Meet, проведено Серпневу методичну студію з предметів художньо-естетичного циклу у рамках обласних Серпневих методичних студій «Серпневі студії 2025: методичний супровід сучасної освіти в умовах мінливого світу» на тему «Особливості викладання навчальних предметів художньо-естетичного циклу в 2025/2026 н. р.».

Мета заходу: підвищити рівень готовності педагогічних працівників до викладання предметів художньо-естетичного циклу в 2025/2026 навчальному році в умовах організації якісного освітнього середовища.

У роботі методичної студії взяли участь консультанти з предметів художньо-естетичного циклу центрів професійного розвитку педагогічних працівників, працівники органів управління освітою місцевих територіальних громад, керівники методичних об’єднань предметів художньо-естетичного циклу.

Методичну студію з предметів художньо-естетичного циклу провели: Наталія Саранчук, методист відділу відділу методики навчальних предметів суспільно-гуманітарного та естетичного циклів Тернопільського ОКІППО, Віталія Мушій, методист, виконувач обов'язків завідувача обласного ресурсного центру з підтримки інклюзивної освіти Тернопільського ОКІППО, Світлана Вольська, кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри образотворчого мистецтва, дизайну та методики їх навчання Тернопільського національного педагогічного університету ім. В.Гнатюка, Олена Грищук, учитель музичного мистецтва Збаразького ліцею №1 Збаразької міської ради Тернопільської області, Людмила Башуцька, викладач по класу скрипки, вчитель-методист Тернопільського ліцею №21 – спеціалізованої мистецької школи імені Ігоря Герети Тернопільської міської ради.

Учасників Серпневої методичної студії з предметів художньо-естетичного циклу привітав Юрій Шайнюк, заступник директора з питань зовнішнього оцінювання та моніторингу якості освіти Тернопільського ОКІППО.

Присутні ознайомились із наступними питаннями: «Особливості викладання предметів освітньої галузі «Мистецтво» в умовах упровадження Нової української школи. Особливості вивчення мистецтва у 8-х класах загальноосвітніх навчальних закладів. Оцінювання знань і умінь учнів», «Особливості художнього мислення у вивченні мистецьких стилів на уроках мистецтва у 8 класі Нової української школи: з досвіду роботи пілотного закладу», «Мистецтво та інклюзія: індивідуально-орієнтована перспектива», «Вивчення особливостей стилів образотворчого мистецтва у різних країнах світу у 8 класі на уроках мистецької освітньої галузі Нової української школи: практичний ракурс», «Творчий підхід до вивчення і сприйняття нових ідей у царині музичного мистецтва та інструментальної музики на уроках мистецької освітньої галузі Нової української школи», методичними рекомендаціями щодо викладання предметів художньо-естетичного циклу у 2025/2026 навчальному році.

Учасники студії ознайомились із методичними матеріалами для 8 класу Нової української школи, переглянули презентації та відео матеріали з досвіду роботи учителів музичного мистецтва, образотворчого мистецтва та інтегрованого курсу «Мистецтво» Тернопільської області.

Методична студія з предметів художньо-естетичного циклу завершилась підбиттям підсумків роботи та відповідними рекомендаціями щодо використання запропонованих методичних матеріалів та досвіду роботи педагогічних працівників у навчальному процесі.